Лісові пожежі, повені, урагани, війни й інші стихійні лиха, що виникають у зв’язку з діяльністю людини, можуть змусити людей покидати свої домівки. Іноді така евакуація є тимчасовою і люди можуть повернутися, щойно небезпека мине. В інших випадках переїзд є довготривалим чи навіть постійним, наприклад, руйнування дому чи ризик насильства робить повернення неможливим. Якщо ви змушені були покинути домівку через насильство чи стихійне лихо, ця стаття надає рекомендації, як подолати стрес і травматичні відчуття, які можуть у вас виникати.

Стрес і травматичні відчуття внаслідок примусового переселення

Надзвичайна ситуація чи примусове переселення — це не добровільний вибір. Він часто робиться в надзвичайний час і під тиском небезпеки. До факторів, що сприяють посиленню стресу й травматичних відчуттів унаслідок екстреного переїзду, належать:

• Порушення щоденного режиму
• Розлука з рідними й друзями
• Хвилювання за безпеку людей, які перебували або й надалі перебувають у зоні ризику
• Хвилювання за власний дім й евакуйовану громаду
• Смуток унаслідок втрати майна
• Фінансові втрати й тиск унаслідок непередбачених витрат
• Хвилювання за домашніх улюбленців
• Дискомфорт і відсутність особистого простору в притулку для переселенців

Примусове переселення може стати ще більш травматичним у таких ситуаціях:

• У разі смерті родичів чи друзів.
• Коли людина стала свідком чи жертвою насильства.
• Коли люди змушені покидати свою країну.
• Коли біженці змушені відчувати себе небажаними у своїх тимчасових будинках чи притулках.
• Коли з’являється відчуття, що тимчасове переселення стає постійним.

Будь-яке з цих відчуттів може викликати стрес. Загалом усе це може спричиняти відчуття шоку, спантеличення, тривоги й пригнічення. Ви можете реагувати шаленими емоціями, сміючись в один момент і плачучи в інший. Ці короткочасні реакції є нормальними. Кожен реагує по-своєму на труднощі й втрати. Ось кілька стратегій, які допоможуть вам упоратися — як на початковому етапі переселення, так і протягом тривалішого періоду — під час адаптації до незапланованих змін у вашому житті.

Стратегії подолання стресу після надзвичайної ситуації чи примусового переселення

Способів полегшення вашого екстреного переселення може не існувати, і вам може знадобитися час, щоб подолати горе через втрати, які ви пережили. Нижче наведено кілька стратегій подолання стресу, які допоможуть пережити важкі часи.

Залишайтеся на зв’язку.

• Знайдіть час, щоб побути з людьми, які перебувають разом із вами на новому місці, і подбайте про них. Ви можете допомогти одне одному, розповідаючи історії того, що ви пережили, ділячись своїми відчуттями й створюючи разом практичні плани. Робіть усе можливе, щоб підняти настрій людям навколо вас, навіть попри біль і втрати, які вам і їм, можливо, довелося відчути.
• Використовуйте технології, щоб залишатися на зв’язку з людьми, з якими ви змушені були розлучитися. Регулярно організовуйте бесіди телефоном або через відеозв’язок. Вони можуть допомогти вам у практичний спосіб, а ви зможете допомогти їм. Ви можете підбадьорити одне одного, просто підтримуючи тісні зв’язки.

Виробіть щоденний режим.

Займіться новими справами й перетворіть їх у щоденний режим. Передбачуваність щоденних дій може зробити ваше тимчасове життя більш комфортним як для дітей, так і для дорослих. Готуйте їжу в один і той самий час. Виходьте разом на щоденні прогулянки. Читайте історії перед сном. Це можуть бути не ті справи, які ви звикли робити вдома, проте регулярний режим може стати емоційним якорем після значних потрясінь.

Розвивайте духовні переконання та практики.

Якщо молитва або читання релігійних книг є частиною вашого життя, нехай це приносить вам спокій і зараз. Якщо ви відчуваєте спокій і розслаблення на природі, займаючись йогою, медитацією або ще чимось іншим, продовжуйте це роботи на щоденній основі в разі можливості.

Беріть участь у продуктивній діяльності.

• Зробіть своє нове місце проживання якомога комфортнішим, використовуючи декор і меблі, що є в наявності.
• Зголошуйтеся допомагати у вашому притулку чи тимчасовій громаді, готуючи їжу для людей, організовуючи різні види діяльності або допомагаючи іншим налагоджувати зв’язки з людьми, з якими вони розлучилися.
• Залучайте старших дітей до гри й догляду за молодшими, поки ще не вироблено новий шкільний режим чи догляд.

Дізнайтеся більше про свою нову громаду й будьте активними в ній.

• Вивчіть свою нову громаду. Дізнайтеся, де найкраще дістати їжу й скористатися іншими базовими потребами. Спробуйте знайомитися з людьми й завести нових друзів, навіть якщо ви думаєте, що на довго не залишитеся.
• Якщо ви переїхали в іншу країну, вивчіть мову. Довідайтеся, хто може допомогти вам дізнатися про довгострокове житло чи систему охорони здоров’я. Дізнайтеся, які існують для вас варіанти роботи.

Зберігайте позитивне мислення.

Оплакувати свої втрати — це нормально, але спробуйте також знайти й позитивну сторону у своїй ситуації. Подумайте про те, що доброго можуть принести ці труднощі у вашому житті, як новий досвід або можливості можуть стати корисними вам, вашим дітям або іншим людям, яких ви любите.

Звертайте по допомогу й приймайте її.

• Скористайтеся послугами консультацій у разі їх доступності.
• Попросіть, щоб вам допомогли розібратися в практичних питаннях проживання в новому домі. Це може бути підтримка в подачі заявки на отримання допомоги або страхових виплат щодо завданих вам матеріальних збитків. Якщо ви переїхали в іншу країну, вам може знадобитися допомога у вивченні мови, розумінні шкільної системи й системи охорони здоров’я або ознайомленні з варіантами роботи для вас.

Джерела

Abbott, A. (2016 р.). Криза психічного здоров’я серед мігрантів [The mental-health crisis among migrants]. Nature, 538, 58–160.

Arenliu, A., Bertelsen, N., Saad, R., Abdulaziz, H., & Weine, S.M. (2020 р.). Стрес унаслідок війни й переселення та механізми його подолання в сирійських міських біженців, які проживають у Стамбулі [War and displacement stressors and coping mechanisms of Syrian urban refugee families living in Istanbul]. Journal of Family Psychology, 34(4), 392–401.