У період кризи, наприклад, під час збройного конфлікту чи стихійного лиха, сім’ї можуть розділитися — дехто перебереться в безпечне місце, а інші ж можуть залишитися. Така розлука може бути травматичною, та часто вона поєднується з іншими травмами, як-от вплив насильства або  ризиків до чи під час переміщення, втрата майна й невідомість хаотичної ситуації.

Якщо вам вдалося перебратися в безпечне місце, ви можете відчувати певне полегшення. Ви також можете відчувати самотність, страх, спантеличення, виснаження, сум, гнів, провину й наплив інших емоцій.

Реакція організму на травматичний стрес

Те, що ви можете відчувати — це природна реакція вашого організму на травму. Якщо ви були в небезпеці або хвилюєтеся за тих рідних, які були чи й досі перебувають у небезпеці, ми можете відчувати вплив травматичного стресу. До таких психічних і фізичних реакцій можуть належати:

• Роздратованість та гнів
• Перепади настрою
• Втрата мотивації
• Проблеми з увагою
• Емоційне заціпеніння
• Відчуття безпорадності й розлуки
• Страх і спантеличення
• Головні болі
• Нудота або втрата апетиту
• Проблеми зі сном
• Нав’язливі думки про те, що ви пережили

Така реакція може викликати занепокоєння. Якщо ви несете відповідальність за дітей чи інших членів сім’ї, вам краще зберігати спокій і терпіння. Якщо ви переселені, краще мислити тверезо, орієнтуючись у новому середовищі. Розпізнання цих ознак як показників травми допоможе вам бути добрим до себе в той час, як ви оговтуєтеся від пережитого; розподіляйте свої сили правильно, коли ваша енергія обмежена.

Відчуття провини за те, що ваші рідні й надалі перебувають у небезпеці

Ще однією емоцією, яка є природною під час розлуки в небезпечні часи, є відчуття провини. Якщо ви перебралися у відносно безпечне місце, а ваш партнер чи інші рідні залишилися, відчуття провини за те, що вам пощастило, у той час, як ви хвилюєтеся за їхню безпеку, є доволі поширеним явищем. Однак важливо не давати відчуттю провини перешкоджати вам рухатися вперед заради вас і вашої сім’ї.

Запитання про те, чому трапилися погані речі і чи ви прийняли правильні рішення або вчинили правильно, є природними, проте такі думки можуть вас пригнічувати: Вони посилюють ваш емоційний біль у час, коли вам потрібно продовжувати функціонувати й зосереджуватися на тому, щоб знову налагодити своє життя заради вас і вашої сім’ї.

Як упоратися з травмою, розлукою та провиною

• Розпізнайте й прийміть свої відчуття. Зрозумійте, що емоційні й фізичні види реакції на травму є природними й звичними. Прийміть той факт, що у вас можуть бути сильні й суперечливі емоції. Дозвольте собі відчувати такі болісні емоції, як сум, страх, тривогу й горе. Відчуття провини не означає, що ви зробили щось таке, щоб вас хтось засуджував. Відчуття полегшення під час перебування у відносно безпечному місці є нормальним, навіть якщо ви оплакуєте втрати й щиро хвилюєтеся за людей, які досі перебувають у небезпеці.
• Дозвольте собі деякий час погорювати. Повірте в те, що у вас є достатньо сил, щоб відчувати сум за втратами. Дозвольте собі погорювати. Зрозумійте, щоб пережити горе, потрібен певний час й інтенсивність горя може змінюватися хвилями.
• Дозвольте собі також порадіти. Якщо ви відчуваєте провину за те, що ваші рідні перебувають у небезпеці, не дозволяйте цьому перешкоджати вам відчувати певні радощі. Це можуть бути радісні моменти з дитиною чи другом, задоволення від хорошої їжі чи прогулянка в гарну погоду. Ваші рідні хотітимуть, щоб ви були щасливими, коли це можливо, і те, що ви страждатимете замість них, не допоможе їм.
• Спілкуйтеся з іншими. Якщо ви ділитиметеся своїм досвідом і відчуттями з рідними, друзями й новими людьми, що вас оточують, це допоможе вам впоратися з емоціями й відновитися після травми. Спілкування телефоном чи онлайн з людьми, яких ви залишили, допоможе вам знову почуватися повноцінно. Такі людські відносини також є способом надання практичної інформації про ваше нове середовище. Розгляньте варіант відвідування групи підтримки чи психотерапевта — що вам підходить найбільше.
• Долайте нереалістичне й шкідливе мислення. Інколи ви можете звинувачувати себе через якісь погані речі, однак це рідко допомагає. Нагадайте собі, що є речі, які перебувають поза вашим контролем, які й спричинили ситуацію. Відпустіть будь-які відчуття відповідальності за масштабніші події. Ваші друзі й рідні допоможуть вам виявляти таке шкідливе й нереалістичне мислення.
• Практикуйте самоусвідомлення та інші подібні методики. Самоусвідомлення — це методика, яка полягає в зосередженні на теперішньому моменті, уникаючи будь-яких речей, що відволікають, а також думок про минуле чи майбутнє. Зосереджуючись на диханні, певному предметі чи відчутті, ви можете подолати свої хвилювання та прийняти вашу реальність.
• Зробіть усе можливе, щоб покращити дану ситуацію. Відчуття безпорадності можна подолати навіть незначними діями. Допомагайте тим, хто цього потребує. Проявляйте доброзичливість до тих, хто вас оточує. Приготуйте їжу для когось. Зробіть благодійний внесок. Роз’ясніть іншим ситуацію у вашій країні чи громаді. Запропонуйте свої послуги як помічник, перекладач чи інший фахівець.
• Подбайте про себе. Не ставте себе на останнє місце в списку тих, про кого треба подбати. Регулярно харчуйтеся, споживаючи поживну їжу. Виходьте на прогулянку або займайтеся фізичними вправами. Підтримуйте здоровий сон. Виділіть час на улюблене заняття. Чим більше ви зосереджуєтеся на улюблених справах, тим більше ви можете натренувати свій мозок, щоб бути більш оптимістичними й стійкими в часи негараздів.
• Зверніться по допомогу. Звернення по допомогу до фахівця не є проявом слабкості, коли ви відчуваєте емоційний біль чи стикаєтеся з надзвичайними викликами. Це є ознакою сили й турботи про людей, яким ви не байдужі і які залежать від вас. Професійна допомога створить для вас безпечний простір, де ви зможете поділитися своїми відчуттями й досвідом, а також навчитися новим способам подолання труднощів.

Відновлення після травматичних подій може зайняти певний час і воно може відбутися само по собі, однак зараз зосередьтеся на виробленні стійкості й подбайте про себе. Натягніть власну так звану кисневу маску, щоб мати змогу піклуватися про інших, які перебувають у безпеці з вами.