Відмова від відповідальності: Цей переклад здійснено групою клініцистів-волонтерів, які є носіями російської та української мов.

Смерть близької людини ніколи не буває легкою. Емоційні реакції можуть бути ще тяжчими, якщо смерть настала раптово чи несподівано.

Чому раптову або несподівану втрату важко пережити емоційне?

Tрагедія раптовoй або несподіванoй смертi має декілька пасток:

• У вас немає часу приготуватися до життєвої катастрофи, немає можливості попрощатися з близькою людиною. Втрата сприймається як удар, як шок.
• Ваша уява про безпеку і життєвий лад може бути підірвана. Якщо смерть близької людини сталася внаслідок нещасного випадку або акту насильства, ви можете відчути невпевненість і загрозу своєму персональному існуванню. Якщо померла людина була молодою, то можна відчути незворотній катастрофічний злам природного порядку всесвіту.
• Врешті решт, якщо померла людина була важливою для вас, ви турбувалися про неї, кохали чи шанували її — то був партнер, батько або мати, дитина або брат, – ви можете відчути космічну порожнечу у своєму серці. Ваше щоденне буття і бачення вашого майбутнього раптово змінюються. Вам може здатися, що життя втратило і мету, і сенс.

Як люди можуть реагувати на раптову або несподівану втрату близької людини

Непередбачена втрата може призвести до інтенсивного і тривалого страждання, яке зовні виявлятимуться багатьма реакціями:

• Шок—Шоковий удар може викликати помітні фізичні реакції: похолодання шкіри і кінцівок, сильний озноб, трясіння, утруднене чи переривчасте або майже завмираюче дихання. Реакція може бути буквально протилежною – від повного завмирання до стогону та крику. Шок — це нормальна реакція на раптову або несподівану втрату, але поведінка людини в такому стані непередбачена і дуже індивідуальна: ваша поведінка може злякати не тільки оточуючих, а також і вас.
• Зневіра—Раптова смерть – вчора людина була, а сьогодні її не стало, – ситуація якби то «не закрита»: важко прийняти, що людина пішла. Ви прокидаєтесь вранці, очікуючи, що вона поруч, кличете її, звертаєтеся до неї. Ви продовжуєте говорити про неї так, ніби вона ще жива. Це може викликати різні почуття: стурбованість, хвилювання, збентеження, розгубленість або зніяковілість і оніміння.
• Складність виконання навіть простих завдань—Людині у шоці буває складно виконувати самі прості завдання – приготування їжі, підтримку чистоти у домі, саме одягання може викликати неабиякі складності. Почуття шоку і смутку можуть ускладнити проведення бесіди, порушити зв’язність мови та мислення.
• Почуття страждання, провини чи гніву—Зазвичай, після раптової втрати, мозок відчайдушно шукає відповідь «чи міг би я щось зробити» та «якби я тільки …». Людина може катувати себе думками на кшталт «а чи міг би я попередити цю жахливу смерть?». Це період гострих переживань і період найбільших страждань: душевна порожнеча, відчай, самотність, страх, тривога, безсилля, роздратованості, бажання усамітнитись і злість. Відчуття провини це мабуть основне переживання. Може трапиться так, що людина ніби займає «оборонну позицію»: не бажаючи говорити про втрату, сприймаючи її як програш

Але гострі відчуття не обов’язково виникають в першу мить: можлива тимчасова затримка на своєї біді, – первісні емоції можуть бути досить мляві, але це спрацьовує лише на час, згодом біль може повернутися – у вигляді тих же реакцій тіла, кошмарів і страхів, – коли людина повністю усвідомлює втрату.

Способи впоратися із втратою і способи засмучуватися

• Піклуйтеся про себе, якщо ви відзнали про втрату близької людини. Будь-яка психічна травма лишає людину можливості ефективно реагувати на зовнішнє середовище. Як слідство – у шоці ми легко робимо незначні або великі помилки. Оточіть себе людьми, які зможуть піклуватися про вашу безпеку. Уникайте водіння, роботи з електрикою, газом, та інших дій, які потребують концентрації уваги. Відкладайте рішення, які можуть мати довгострокові наслідки, поки ви не зможете мислити ясніше. Увага! Шок і шоковий удар небезпечні для здоров’я людини!
• Дозвольте собі «випустити пару»: дайте вихід болючим емоціям, дозвольте собі виплакатися і виговоритися, «виплеснути» з себе горе, страх, образу. Якщо людині хочеться плакати, то хай себе плаче. Звертайте увагу на свої емоції та сприймайте їх як природні реакції на втрату. Важливо зрозуміти: Немає «правильних» чи «неправильних» емоцій; якою б не була емоція, вона є адекватною до такої складної ситуації. Прийміть болючі емоції як заповіти вашій любові до небіжчика.Це стосується і чоловіків, і жінок, бо ці емоції є базовими і універсальними.
• Якщо свідками чи учасниками трагічної події стають діти – зверніть увагу на їхні емоції, – вони потребують особливої уваги. Якщо, у вашому стані ви не можете приділити потребам дітей достатньо уваги, найдіть будь-кого – друга або члена сім’ї, хто міг би постійно бути з ними.
• Прийміть допомогу і підтримку. В ситуації раптової втрати близької людини і друзі, і члени сім’ї та сусіди зазвичай раді допомогти. Як структурувати цю допомогу та не допустити хаосу та взаємного роздратування? Порада дуже проста: самостійно або за допомогою близьких людей створити перелік першочергових завдань, які потрібно виконати. Коли хтось питає, як вони можуть вам допомогти, зверніться до списку. Якщо можете знайти собі помічника, який постійно буде поруч із вами, і буде знайомий з усіма іншими, це й буде найважливіша порада з усіх.
• Вам потрібен той, хто слухає: поділіться своїми думками і почуттями з тим, хто вміє слухати і хоче бути корисним. Це може бути близький друг або член сім’ї. Це може бути хтось, хто пережив подібні втрати або травми: таку людину можна знайти через групу підтримки або на онлайн-форумі. Це може бути духовний радник, або (і це найважливіше) професійний психолог-консультант.
• І ось вам головне правило: будьте добрими до себе. Докладіть особливих зусиль (буквально – змусьте себе) у само піклуванні:
  • Зобов’яжіть себе регулярно харчуватися здоровою їжею. Якщо це важко, спробуйте маленькі закуски.
  • Змусьте себе пити багато води, можливо, у вигляді утішних напоїв на зразок трав’яного чаю.
  • Намагайтеся дотримуватися регулярного графіку сну.
  • Займайтеся діяльністю, якa Вам подобається.
  • Примушуйте себе до прогулянок або іншої форми фізичної активності на чистому повітрі.
  • Коли відчуваєте себе напруженим або тривожним, змусьте себе виконувати одну з практик зниження стресу, таких як глибоке дихання, або заземлення.
• Знайдіть спосіб попрощатися. Ритуали дуже важливі в скорботному процесі, особливо якщо ви не змогли попрощатися перед тим, як померла близька людина. Крім відвідування меморіальної служби, ви можете написати листа небіжчику, запалити свічку або поговорити з фотографією. Знайдіть такий спосіб попрощатися, який має для вас сенс і допоможе вам зрозуміти, що дорогої людини більше немає.
• Звернитися по професійну допомогу до психолога або консультанта, якщо ви маєте алкогольну або наркотичну залежність. По-перше в такому стані ваші думки і емоції більш загострені, а по-друге, маючи ці залежності, ви ризикуєте заподіяння собі шкоди. Тобто цінуйте професійну допомогу!